Серед різних напрямків декоративно-прикладного мистецтва макраме (вузликове плетіння) - одне з найдавніших. Джерела його лежать в Стародавньому Китаї і Японії, але були відомі в інших частинах світу. Для деяких древніх народів вузликове плетіння служило засобом накопичення та передачі інформації. Так, у древніх інків існувала розвинена система своєрідної «Вузликової писемності». Розшифрувати «вузликовий лист» можна було по формі, розміру, кольору і за взаємним поєднанням вузлів. Основою макраме є плетіння, зав'язування вузликів. Почалося це, коли людині вперше було потрібно поєднати дві нитки. Поступово ускладнюючись, техніка макраме придбала декоративне значення. Слово «макраме» арабського походження і означає «бахрома». Цей термін використовується для всіх видів робіт, пов'язаних з зав'язуванням вузлів і плетінням нитки. Однак, більш давніми є арабське слово «міграмах», що означає хустка або шаль, і турецьке слово «макраме» - ошатну хустку або шаль з бахромою. У Європі слово «макраме» у значенні вузликового плетіння вперше почали вживати в XIX столітті. Припускають, що до Європи мистецтво вузликового плетіння у VIII-IX столітті зі Сходу.