Для нас, двох подруг, краса Осені – це натхнення подорожувати та знайомитись з цікавими людьми. Отож, запрошуємо до нашої мандрівки. В цей раз ми відвідали дивовижне село з дуже промовистою назвою – Самчики (назва ніби натякає «ось воно – саме, саме!»).

Давайте познайомимось ближче. Не доїжджаючи 10 км до м. Старокостянтинів в с. Самчики знаходиться Державний історико-культурний заповідник «Самчики». Унікальна пам’ятка культури, садово-паркового мистецтва і архітектури початку ХІХ століття.

У Символі Віри вірні промовляють такі слова: «Вірую в єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого…» Так ми визнаємо існування невидимого світу, представниками якого є ангели. Головне завдання Ангелів у Небі - служити Господу Богу та прославляти Його. Слово «Ангел» грецьке і означає: «посланець», «вістун». Тож Ангели - це Божі посланці, вістуни.

Зі Святого Письма нам відомо, що ангели – безплотні сили, розумні істоти, що мають свободу волі, безсмертя, у зіткненні із видимим світом вони приймають людську подобу. Вони незчисленні, святі, мудрі, войовничі, цілителі, покровителі, наставники. Ангели  беруть участь у головних подіях Святого Письма, тому дуже часто зустрічаємо їх зображеними на іконах.

У лютому 1718 року вийшов указ Петра І про збирання старожитностей у Росії, найкраще відправлялося в Петербург до кунсткамери. До цієї справи доклали руки Ролле і Сіцінський, Грейм і Шероцький. їхали до північної столиці цінні колекції монет, зразки зброї, ювелірні прикраси, кам'яні вироби та ще й супроводжувалися детальними описами. І Гагенмейстер став робити по-іншому. Чому віддається все найкраще з багатющої скарбниці Поділля в Росію? Треба повідати світові про безцінні зразки мистецтва, народної творчості.

      Цьогоріч виповнюється 131 рік від дня народження Олександра Миколайовича Прусевича (1878-1944) - польського іс­торика, етнографа, природознавця, біб­ліографа, музеєзнавця, дослідника Поділ­ля і Волині.

      Народився він у с. Окопи на річці Збруч при впадінні у Дністер, тепер Борщівського району Тернопільської області, в дрібно шляхетській сім'ї. Після закінчення ре­ального училища у 1900-1905 роках навчався на природничо-історичному факультеті (спеціальність - геологія) Московського університету. Проте з шкільних літ тягнувся до гуманітарних наук, тому ре­тельно відвідував лекції відомого історика, професора В.О.Ключевського і під його впливом захопився історією. Виробничу геологічну практику проходив у Подільській губернії і, дякуючи цьому, близько пізнав і полюбив цей край, що, зрештою, і визначило місце його подальшої роботи і навчання - перейшов на історико-філологічний факультет. Після здобуття вищої освіти прибув на роботу до Кам'янця-Подільського.

     Мова піде про славного подолянина Костянтина Широцького, учня Ю.Сіцінського на ниві науки, душа якого пломеніла любов'ю до свого народу. Він і досі залишається невідомим для широкого загалу, хоча за своє кротке 33-річне життя встиг зробити дуже багато. На нашій землі він народився і виріс, учився і набирався розуму, тут він у колі старших товаришів усвідомив себе сином свого народу, зрештою, перші його друковані праці з'явились саме в подільській періодиці, коли йому було всього вісімнадцять.

     Справді, Кость Широцький був різнобічно обдарованою люди­ною.

Щоб займатись патріотичним вихованням молоді , перш за все необхідно чітко, визначити що ж саме для нас є патріотизмом. Чи це віра у добро і процвітання своєї держави? Чи це проста, чиста любов, наче дитина любить матір? Чи це -тяжко трудитись кожного дня на благо своєї сім'ї? Чи, може патріотизм - бажання бути власником на своїй «Богом даній землі»? Вікіпедія видає значення слова «патріотизм»- Патріоти́зм (грец. patriótes - співвітчизник, грец. patrís - батьківщина) - моральний і політичний принцип, соціальне почуття, змістом якого є любов до батьківщини й готовність підкорити свої інтереси інтересам країни.