ГАРБУЗ

=) РІДНЕ - МОДНЕ!

Народні звичаї

Коси розпустила, віночок наділа

Птн, 07/23/2010 - 11:22 -- tr@lik

Сценарій

Світлиця прибрана рушниками, квітами. Посередині стіл, накритий скатертино., на ньому барвінок, калина, паперові квіти, стрічки, віночок весільний старого зразка. На стіні композиція: велика квітчаста хустка з тороками і дівочий вінок з стрічками. Тут же невеличка виставка подільського жіночого вбрання. На стінах репродукції з картин Ф.красицького «подруги», К. Трутовький.

«одягають вінок», В. Маковського «Дівич-вечір».

1. Вступне слово.

У який бік життя не поглянемо, скрізь побачимо як оригінально, своєрідно складав свою культуру народ український.

Візьмім його пісню: її утворив наш народ, як ніхто , це всім світом визнано. Або погляньмо на український орнамент. Ми побачимо його на кожному кроці життя селянського: малюнки криють сволоки й комини, містяться над дверми мА та вікнами, по стінах хат, оздоблюють посуд, широко розкинулись на скринях, мисниках, на речах світських і церковних.

Теги: 
вінок, коси

Маленьке диво-писанка

Втр, 03/30/2010 - 10:51 -- Будячок
Гарна писанка у мене,

мабуть, кращої й нема.
Мама тільки помагала,
малювала ж я сама…

Українська писанка - це маленьке диво живопису, у яких народ виявив свій мистецький хист, свою здатність до творчого осмислення, художнього узагальнення навколишнього світу.Їй присвячені безліч публікацій, книжок, віршів, пісень, коломийок, загадок, розроблені розмальовки для найменшеньких «писанкарів» і, навіть створений музей «Писанка», що в м. Коломия.
Чому ж стільки уваги приділено цьому розфарбованому яйцю?

Писанка вважається символом нового життя, воскресіння Бога, і відродження природи. Чому саме на яйці зображувалась символіка? Наші предки вважали, що яйце-наче початок нового життя, адже з нього «не живого» народжується «живе». РОзписувати писанку було прийнято в чистий четвер, коли йшли приготування до Великодньої Неділі. ДО писанкарки приодили хлопці та дівчата, засовувались двері та починалось дійство. Чому саме "дійство"? Дуже просто, адже процес написання писанки мав декілька обов"язкових етапів:

1.Писанкарка мила руки.

2. Молилась перед образами з думкою про людей, яким писались писанки.

3. Готувала необхіде знаряддя та місце для розпису.

4. Безпосередньо виконувала розпис.

Теги: 
писанка

Страсний тиждень

Втр, 03/30/2010 - 09:18 -- Будячок
Страсний тиждень

Останній перед Великоднем тиждень називається Страсним, на спомин святих страстей Господніх. Кожен його день наближує нас до урочистої події - Світлого Христового Воскресіння. Це тиждень найсуворішого посту. Не можна не те що вживати скоромного а й, навіть, співати, танцювати. Щоправда такі заборони стосуються будь-якого з постів, але найбільше їх потрібно дотримуватись саме перед Великоднем. Розглянемо кожен з днів цього тижня.

Теги: 
страсний тиждень, Великдень

До історії різдвяних звичаїв

Втр, 02/23/2010 - 09:51 -- Будячок

Найбільшим, найголовнішим українським родинним, громадським і релігійним святом у річному циклі зимових свят — „брумалій" — було в давнину свято „Корочуна''. Назву Корочун толкують різно: як свято дня, що ступнево збільшується (ніч скорочується), я,к назву соняшних променів, що входять з цього часу під земну кору і т. д. Але запевнити, що саме від спогаданого пішла назва — дуже трудно, та й неможливо.
Походження самого свята „Корочуна" також толкують різно. Одні теоретики-дослідники, як наприклад, відомий професор Харківського університету Потебня (1835-1891), виводить подібність наших свят від східньої мітології — іранської та індійської. Санскритські „Веди" та іранські „Авести" дуже багато подають близького до наших пісень та звичаїв.

Теги: 
різдво, звичаї

Христос Хрищається! У річці Йордані!

Пон, 01/18/2010 - 13:54 -- Будячок

Йорда?на (або Ордана, Водохреща, Богоявлення) —третє (як співається в колядці : «…а той третій празник- Святе Водохреща…») завершальне, велике свято різдвяно циклу, яке християни відзначають 19 січня. Це хрещення на Йордані Христа.

Ісус Христос прийняв хрещення в річці Йордан  коли досяг 30-річного віку. Хрещення відбувалось поблизу річки Йордан, і здійснювалось пророком Іоаном Хрестителем. Прізвисько Івана – Хреститель, має своє коріння у хрещенні, яке він здійснював у ріці Йордан для багатьох тисяч новонавернених євреїв. Сам він казав: «Я хрестив вас водою, а Той вас хреститиме Духом Святим» (Мк 1, 8). Це вже є заповіддю християнського хрещення, яке відтоді буде надаватися віруючим у Христа, який у сакраментальний спосіб буде нас з Ним з’єднувати. Дійсно – це вже не вода, а Святий Дух буде нас завжди єднати з. Ісус. вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога Отця : «Цей є Син Мій улюблений...». В це момент на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва — Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба.

Теги: 
Водохреща

Василя та Маланки

Суб, 01/09/2010 - 13:00 -- Будячок
За народною традицією 13 січня святкується Щедрий Вечір. За християнським календарем — це день преподобної Мелани. Це залишок стародавнього дохристиянського звичаю.Церква повністю не заборонила поганські звичаї, тому у народній традиції ці обидва свята об'єдналися і тепер святкуємо Щедрий вечір, або свято Меланки.
Легенди про Маланку

1.Стародавні легенди свідчать, що окрім сина, у всеєдиного Лада, вірного побратима бога Місяця, була ще донька, яку всі називали Миланкою, бо вона була така мила й чарівна.

Теги: 
щедрий вечір, маланки

Водіння Кози

Суб, 01/09/2010 - 09:54 -- Будячок

Що таке «водіння Кози» І чому воно припадає на 14 січня? В цьому ми зараз спробуємо розібратись. За старим календарем 14 січня-це Початок Нового РОКУ, а отже і нового життя. Наші предки щиро вірили, що нове життя не може початись без згоди наших пращурів (як символ глибокої мудрості).Життя природи ототожнювалося з життям людини і навпаки, тому до часу, коли вмирало старе й народжувалося нове, коли люди поєднувалися зі своїми предками та символічно з ними вмирали, щоб оборонити себе від можливої смерті, приурочувалася смерть і відродження.
Обряду рядження тісно пов'язаний з потойбіччям, а отже, і з померлими родичами
Щоб зрозуміти чому водили саме козу, необхідно дізнатись що ж символізувала Коза.

Теги: 
старий Новий рік, коза

Чуб чи оселедець?

Втр, 09/29/2009 - 12:47 -- Будячок

Нещодавно я, пишучи статю пр козаків, стикнулась з проблемою. Коли описувала зовнішність бравого воїна, виникло запитання: як буде вірно ЧУБ чи ОСЕЛЕДЕЦЬ. Отже, вирішила трішки дослідити це питання.
Першим чином звернулась до народної творчості:

Питалися козака:
«Що то за причина,
Що в вас гола голова,
А зверху чуприна?»

«А причина то така:
Як на війні згину -
Мене ангел понесе
В небо за чуприну»
(Степан Руданський)

Чуб — старовинна чоловіча зачіска у вигляді довгого пасма волосся на голеній голові (переважно у козаків); чуприна. Чуб (оселедець) - це типова слов’янсько-норманська фризура. Взагалі, назва «оселедець», з'явився не так давно. Значно раніше використовували назву «чуприна».

Теги: 
чуб, оселедець, козаки

У товщі віків

Втр, 05/19/2009 - 08:25 -- Будячок

її під райдугами й храмами Південний Буг охвилив і Бужок.
На ній сліди віків і варварів. О, чий тут тільки
не спинявся крок! Довкола очерет піднявся
списами, І днина гомін вдалину несе,
А їй, мов на роду написано, - Завжди мовчать.
І пам'ятати все.
ТАК пише про одну із старовинних українських фортифікаційних споруд, що на Поділлі, - Меджибізьку фортецю поет Микола Федунець, голова Хмельницької обласної організації На­ціональної спілки письменників Украї­ни.
Меджибіж... З давніх-давен лежить це древнє містечко між двома річками - Південним Бугом і Бужком. Впер­ше згадується як місто в літописі під 1146 роком. Пролітали над ним століт­тя брязкотом мечів і кривих турецьких ятаганів, тупотом ординських коней, полум'ям пожарищ, громами артилерій­ських канонад. Ко­жен камінь дихає тут старовиною. Йо­го вулицями ходи­ли колись купці, площа міста бачила стрункі лави коза­ків, що на чолі з полковником Максимом Кривоносом і Данилом Нечаєм билися під стінами древнього замку, три­чі був у Меджибожі і гетьман Богдан Хмельницький. На велелюдних базарам можна було почути не лише українську, а й польську, єврейську, вірменсь­ку, російську мови.

Теги: 
Меджибіж, Хмельниччина, Поділля

Зелені свята Трійця - 7 червня

Срд, 05/13/2009 - 12:08 -- Будячок

Ой, земле, радістю умийся -Прийшла до нас Зелена Трійця!

Нехай Господь нам душу гріє, А поле житом зеленіє!

М.Пономаренко.

Празник Трійці, після Різдва та Великодня, - одне з найшанованіших свят в Україні. Його ще називають П'ятдесятницею, адже Трійця відзна­чається на 50-й день після Пасхи. Назва «Зе­лені свята» дуже стародавня, в їх основі ле­жить куль дерева, культ квітів. З святами пов'я­зані барвисті та поетичні народні обряди і звичаї.

Останню суботу перед Трійцею називають «зе­леною» або «клечальною». Цього ранку дів­чата, діти та молодиці йшли в гаї, на луки збирати зілля: чебрець, полин, любисток, васильки, материнку, м'яту, а ввечері квітчали хати гіллям клена, липи, ясена. На зелені свята мали бути замайовані хата, кожний куточок подвір'я, стайні, обори, пасіка, ворота. Долівку в хаті встеляли чебрецем, полином, лепехою, букети з чебрецю, м'яти, волошок ставили на підвіконні, за ікони клали також квіти, навіть попід стріху на дворі застромлювали лепеху, папороть, клечання. Селяни вірили, що в клечанні ховаються душі померлих родичів, що були вони святими, тому вбирали оселю і подвір'я і цим самим освячували своє обійстя, очищали його від усіх злих сил. Троїцьку кле­чальну зелень зберігали й згодом використо­вували для приготування лікувального купелю.

Теги: 
Трійця, Зелені свята, свята

Сторінки

Підписатися на Народні звичаї

Опитування

Подобається оновлений сайт?

Лічильники