
Стара добротна скриня - обов'язковий атрибут мало не кожної сільської хати чи не до середини XX століття. Та й зараз її можна знайти у помешканнях, де живуть старі люди. Як вона виглядала ? Зазвичай її робили із міцних порід дерев, які не так просто піддавались шкідникам або часу, наприклад з дубу. Для більшої міцності та в якості декору часто оббивали залізом та прикрашали різьбою на стінках та кришці, іноді розмальовували фарбами. Бідніші сім'ї не мали такої можливості, тому робили скрині із не прикрашеного дерева та без різьби. Скриня мала напів-містичне значення, адже в ній зберігали найцінніше що є в хаті: від коштовних прикрас та грошей у прискринку, до святкових вишитих сорочок та рушників. Прискринок - то невеличка шухляда в середині скрині для зберігання різноманітних дрібних речей або зілля чи трав від шкідників. Адже від довгого стояння добро могло й попсуватись. Скриню передавали у спадок разом з вмістом, або передавали дівчині як придане, і вона належала жінці. Багато треба було працювати дівчині та її матері, аби наповнити скриню приданим. Адже чим більша скриня - тим більше приданого. В давніші часи, у XVII-XVIII століттях її часто використовували замість стола. Заглядати чужій людині до скрині вважалось великим нахабством, тому перед відкриванням її, закривали двері і навіть вікна. Аби хто чужий часом не зайшов.
Похідним від скрині є комод, як більш зручний предмет меблів. До речі, на початках у Росії (XVIII ст.) Комод так і називали – «скрыня». А саме слово походить від французького «commode» - зручний, практичний.


Сьогодні навіть не обов’язково йти до магазину чи салону, аби придбати меблі. Достатньо мати лише доступ до інтернету та трохи вільного часу.
Категорія: