ГАРБУЗ

=) РІДНЕ - МОДНЕ!

Статті

Чудо одного села. Самчики!

Нед, 11/22/2009 - 22:02 -- Олена

Жовті квіти і листя – це Осінь. Осінь, яка одним дарує надію, іншим – смуток. Але нікого Вона не залишає байдужим. І чи тепер чи колись її або люблять, або не чекають.

Для нас, двох подруг, краса Осені – це натхнення подорожувати та знайомитись з цікавими людьми. Отож, запрошуємо до нашої мандрівки. В цей раз ми відвідали дивовижне село з дуже промовистою назвою – Самчики (назва ніби натякає «ось воно – саме, саме!»).

Давайте познайомимось ближче. Не доїжджаючи 10 км до м. Старокостянтинів в с. Самчики знаходиться Державний історико-культурний заповідник «Самчики». Унікальна пам’ятка культури, садово-паркового мистецтва і архітектури початку ХІХ століття.

Найперше перед нами з’явились Ворота. Заходимо й по потрапляємо на територію садиби. Починається історія…<--break->

"Хто як Бог!". Свято Архистратига Михаїла

Суб, 11/21/2009 - 17:07 -- Будячок

Щодня ми вшановуємо пам'ять якогось святого. Адже святі - це ті люди, котрі жили на землі, вірили в Ісуса Христа і його науку, виконували Божі заповіді, і таким чином осягнули головну ціль нашого життя - Небо. А сьогодні свято особливе, воно відрізняється від усіх інших. Його незвичайність у тому, що ми вшановуємо пам'ять не святих-людей, а ангелів: святого Архистратига Михаїла та усіх безтілесних сил.

У Символі Віри вірні промовляють такі слова: «Вірую в єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого…» Так ми визнаємо існування невидимого світу, представниками якого є ангели. Головне завдання Ангелів у Небі - служити Господу Богу та прославляти Його. Слово «Ангел» грецьке і означає: «посланець», «вістун». Тож Ангели - це Божі посланці, вістуни.

Чим завинив В.М.Гагенмейстер?

Птн, 11/20/2009 - 12:25 -- Будячок

/Володимир Миколайович Гагенмейстер (24.06.1887-20.01.1938) - український художник - графік, мис¬тецтвознавець, етнограф Поділля, видавець, педагог, член Подільського історико-археологічного товариства , Кам'янець-Подільського наукового товариства при Українській Академії наук (з 1925 р.). За походженням напівестонець, напівполяк. Народився у м. Виборг Санкт-Петербурзької губернії, у Кам'янець-Подільський прибув з Пскова, де працював у художньо-промисловій школі. У 1916 році таку ж школу очолив у Кам'янці-Подільському і прагнув зосередити в ній найталановитішу молодь Поділля. Тому для бідних тут існували пільги. Вихований на мистецьких традиціях Прибалтики та Петербурга, він, як талановитий художник, захопився глибоким змістом і високою культурою образотворчого мистецтва Поділля настільки, що розгорнув широке й ґрунтовне його дослідження та популяризацію.
У лютому 1718 року вийшов указ Петра І про збирання старожитностей у Росії, найкраще відправлялося в Петербург до кунсткамери. До цієї справи доклали руки Ролле і Сіцінський, Грейм і Шероцький. їхали до північної столиці цінні колекції монет, зразки зброї, ювелірні прикраси, кам'яні вироби та ще й супроводжувалися детальними описами. І Гагенмейстер став робити по-іншому. Чому віддається все найкраще з багатющої скарбниці Поділля в Росію? Треба повідати світові про безцінні зразки мистецтва, народної творчості.

Лялька-мотанка - це просто!

Пон, 10/19/2009 - 19:54 -- Будячок

Сьогодні ми робитимемо ляльку-мотанку з тканини. Вона буде більшою і трішечки складнішою, ніж попередня- сувенірна лялька-мотанка. Що ж почнемо.

Нам потрібно:
1.Тканина(я використовувала домотканне полотно)
2.Червоні та чорні нитки
3. Оздоблювальна стрічка з орнаметом
4.Голка
5.Хустина
6.Великий бісер, червоного, зеленого, чорного кольорів(кольори можуть бути будь-які)
7.Паралон, або тканину, яку можна використати, як наповнювач.
8. Тонку та широку стрічки
9. Гарний настрій :-)

Приблизний час, затрачений на виготовлення ляльки-мотанки- 3 години.
 Миємо руки та як годиться налаштовуємлсь на гарний настрій.

Чуб чи оселедець?

Втр, 09/29/2009 - 12:47 -- Будячок

Нещодавно я, пишучи статю пр козаків, стикнулась з проблемою. Коли описувала зовнішність бравого воїна, виникло запитання: як буде вірно ЧУБ чи ОСЕЛЕДЕЦЬ. Отже, вирішила трішки дослідити це питання.
Першим чином звернулась до народної творчості:

Питалися козака:
«Що то за причина,
Що в вас гола голова,
А зверху чуприна?»

«А причина то така:
Як на війні згину -
Мене ангел понесе
В небо за чуприну»
(Степан Руданський)

Чуб — старовинна чоловіча зачіска у вигляді довгого пасма волосся на голеній голові (переважно у козаків); чуприна. Чуб (оселедець) - це типова слов’янсько-норманська фризура. Взагалі, назва «оселедець», з'явився не так давно. Значно раніше використовували назву «чуприна».

Невтомний дослідник Поділля

Нед, 09/20/2009 - 10:35 -- Будячок

      Цьогоріч виповнюється 131 рік від дня народження Олександра Миколайовича Прусевича (1878-1944) - польського іс­торика, етнографа, природознавця, біб­ліографа, музеєзнавця, дослідника Поділ­ля і Волині.
      Народився він у с. Окопи на річці Збруч при впадінні у Дністер, тепер Борщівського району Тернопільської області, в дрібно шляхетській сім'ї. Після закінчення ре­ального училища у 1900-1905 роках навчався на природничо-історичному факультеті (спеціальність - геологія) Московського університету. Проте з шкільних літ тягнувся до гуманітарних наук, тому ре­тельно відвідував лекції відомого історика, професора В.О.Ключевського і під його впливом захопився історією. Виробничу геологічну практику проходив у Подільській губернії і, дякуючи цьому, близько пізнав і полюбив цей край, що, зрештою, і визначило місце його подальшої роботи і навчання - перейшов на історико-філологічний факультет. Після здобуття вищої освіти прибув на роботу до Кам'янця-Подільського.

Широцький повертається з небуття

Нед, 09/20/2009 - 08:15 -- Будячок

     Мова піде про славного подолянина Костянтина Широцького, учня Ю.Сіцінського на ниві науки, душа якого пломеніла любов'ю до свого народу. Він і досі залишається невідомим для широкого загалу, хоча за своє кротке 33-річне життя встиг зробити дуже багато. На нашій землі він народився і виріс, учився і набирався розуму, тут він у колі старших товаришів усвідомив себе сином свого народу, зрештою, перші його друковані праці з'явились саме в подільській періодиці, коли йому було всього вісімнадцять.

     Справді, Кость Широцький був різнобічно обдарованою люди­ною.

Національне виховання

Чтв, 06/04/2009 - 08:53 -- Будячок

 Сьогодні все більше і більше чуємо, що курс нашого Президента направлений на вихованя свідомої, патріотичної, здорової нації. Спробуймо розібратись як воно виходить і що потрібно для того, щоб були хоч якісь зрушення цьому ж таки розвитку.
Щоб займатись патріотичним вихованням молоді , перш за все необхідно чітко, визначити що ж саме для нас є патріотизмом. Чи це віра у добро і процвітання своєї держави? Чи це проста, чиста любов, наче дитина любить матір? Чи це -тяжко трудитись кожного дня на благо своєї сім'ї? Чи, може патріотизм - бажання бути власником на своїй «Богом даній землі»? Вікіпедія видає значення слова «патріотизм»- Патріоти?зм (грец. patri?tes - співвітчизник, грец. patr?s - батьківщина) - моральний і політичний принцип, соціальне почуття, змістом якого є любов до батьківщини й готовність підкорити свої інтереси інтересам країни.

Шевський промисел

Пон, 06/01/2009 - 21:05 -- Будячок

 На Поділлі поряд з землеробством неабияку роль відігравали різні ремесла та промисли. Одним з найдавніших занять подолян були вичинка шкіри тварин - чинбарство (одержання шкіри на взуття), лимарство, або римарство (одержання шкіри-сирцю для виготовлення збруї, постолів), кушнірство (одержання хутра). Разом із шевським ремеслом - пошиттям взуття, а також ко­жухарством та шапкарством, вони складали групу традиційних шкіряних промислів і ремесел. У давні часи кожен швець сам виправляв шкіри для своїх виробів, тоб­то чинбарний промисел був зв'язаний з шевським.

У товщі віків

Втр, 05/19/2009 - 08:25 -- Будячок

її під райдугами й храмами Південний Буг охвилив і Бужок.
На ній сліди віків і варварів. О, чий тут тільки
не спинявся крок! Довкола очерет піднявся
списами, І днина гомін вдалину несе,
А їй, мов на роду написано, - Завжди мовчать.
І пам'ятати все.

ТАК пише про одну із старовинних українських фортифікаційних споруд, що на Поділлі, - Меджибізьку фортецю поет Микола Федунець, голова Хмельницької обласної організації На­ціональної спілки письменників Украї­ни.
Меджибіж... З давніх-давен лежить це древнє містечко між двома річками - Південним Бугом і Бужком. Впер­ше згадується як місто в літописі під 1146 роком. Пролітали над ним століт­тя брязкотом мечів і кривих турецьких ятаганів, тупотом ординських коней, полум'ям пожарищ, громами артилерій­ських канонад. Ко­жен камінь дихає тут старовиною. Йо­го вулицями ходи­ли колись купці, площа міста бачила стрункі лави коза­ків, що на чолі з полковником Максимом Кривоносом і Данилом Нечаєм билися під стінами древнього замку, три­чі був у Меджибожі і гетьман Богдан Хмельницький. На велелюдних базарам можна було почути не лише українську, а й польську, єврейську, вірменсь­ку, російську мови.

Сторінки

Підписатися на Статті

Опитування

Подобається оновлений сайт?

Лічильники

Яндекс.Метрика