ГАРБУЗ

=) РІДНЕ - МОДНЕ!

козаки

Зображення користувача admin.

Останній гетьман

Птн, 07/05/2013 - 19:09 -- admin

Появі на гетьманстві Кирила Розумовського передувала романтична історія одруження його брата Олексія. А все почалося так. Жила в селі Лемеші на Чернігівщині звичайна козацька родина. І був у тій родині хлопець з незвичайним голосом та великими музикальними здібностями. Якось по тих краях їздила депутація з Петербурга, що відбирала співаків для царського хору. Так і з’явився в столиці імперії лемешівський хлопець Олексій Розум. А там його запримітила велика княгиня Єлизавета й одразу ж палко закохалася. За свідченням сучасників, він вирізнявся серед усіх неймовірною вродою.

Чуб чи оселедець?

Втр, 09/29/2009 - 12:47 -- Будячок

Нещодавно я, пишучи статю пр козаків, стикнулась з проблемою. Коли описувала зовнішність бравого воїна, виникло запитання: як буде вірно ЧУБ чи ОСЕЛЕДЕЦЬ. Отже, вирішила трішки дослідити це питання.
Першим чином звернулась до народної творчості:

Питалися козака:
«Що то за причина,
Що в вас гола голова,
А зверху чуприна?»

«А причина то така:
Як на війні згину -
Мене ангел понесе
В небо за чуприну»
(Степан Руданський)

Чуб — старовинна чоловіча зачіска у вигляді довгого пасма волосся на голеній голові (переважно у козаків); чуприна. Чуб (оселедець) - це типова слов’янсько-норманська фризура. Взагалі, назва «оселедець», з'явився не так давно. Значно раніше використовували назву «чуприна».

Козак без люльки, як без коня

Птн, 03/06/2009 - 09:41 -- Будячок

Що таке люлька для козака? Люлька була оберегом, талісманом: вона зігрівала, у буквальному значенні цього слова, в походах; в ідвертала увагу від тяжких думок, навіювала приємні спогади. "Запалимо, браття, люльки, щоб дома не журилися", - зітхали ті, що були далеко від дому, на чужині. Розповідають, що тютюн та люльку придумав не хто інший, як сам чорт, щоб самітник, який мешкав у степу, не накоїв з нудьги і туги чогось злого.

"Хто не курить люльки і не нюхає табаки, той не вартий і собаки", - жартували з нудьгарів, які не переносили тютюнового диму і блукали подалі від курців. "Без люльки, як без жінки", -зітхали завзяті "люлькарі". Були серед козаків і такі, які заради доброї затяжки могли знехтувати і сім'єю. Якщо сам Сагайдачний "поміняв жінку на тютюн та люльку, необачний", то що казати про рядових козаків. Пригадуєте пісню "Ой; на горі та женці жнуть": "Мені з жінкою не возиться; а тютюн та люлька козаку в дорозі знадобиться.

Підписатися на козаки

Опитування

Подобається оновлений сайт?

Лічильники

Яндекс.Метрика