Розповідь про Великдень
Великдень – це день Воскресіння Ісуса Христа. Вважається одним з найбільших свят у християн.
свята
Ой сивая та і зозуленька
ОЙ СИВАЯ ТА І ЗОЗУЛЕНЬКА
Ой сивая та і зозуленька
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
Усі сади та і облітала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
А в одному та і не бувала.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
А в тім саду три тереми:
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
А в першому — красне сонце,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
А в другому — ясен місяць,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
А в третьому — дрібні зірки.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
Ясен місяць — пан господар,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
Красне сонце — жінка його,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
Дрібні зірки — його діти.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
Свято Миколая
19 грудня. Одне з улюблених свят української дітвори.
Миколай жив в кінці ІІІ на початку IV століття. Довгий час був єпископом у Мирах в провінції Лікія у Малій Азії. Помер близько 345 року. Усе своє життя присвятив справі милосердя. Тож ще за життя його називали батьком сиріт, удів і бідних. Після смерті він прославився даром творення чудес, і тому його стали називати великим чудотворцем. Чуда були якраз головною причиною поширення його швидкого й широкого культу.
В Україні культ святого Миколая з’явився разом із християнською вірою. “Енциклопедія українознавства” так говорить про святого Миколая: “У численних народних переказах Миколай боронить людей від стихійного лиха; найбільше він опікується тими, хто перебуває у плаванні, тому чорноморські рибалки, виходячи на промисел, брали з собою образ Миколая... У давнину — святий Миколай також заступник перед небезпеками із степів”. В Україні на честь святого Миколая збудовано багато храмів. Відомі його чудотворні ікони. Надзвичайно шанували цього угодника Божого запорізькі козаки.
З Василем та Маланкою вас!
Сійся родися жито пшениця,
На щастя, на здоров'я, на Новий рік,
Щоб Вам вродило, краще ніж вторік.
У полі зерном, у дома добром,
В печі пирогами, на столі хлібами,
Хай буде Ваша хата, радістю багата,
Хай славиться добром, медом, пивом і вином,
Хорошими пирогами та щасливими піснями,
І хай сіяє Вам невступно
Христова зірка шестикутна,
І хай сіяє Вам щоднини
Наша славна Україна!
ХРИСТОСЯ РОЖДАЄ!
Зелені свята Трійця - 7 червня
Ой, земле, радістю умийся -Прийшла до нас Зелена Трійця!
Нехай Господь нам душу гріє, А поле житом зеленіє!
М.Пономаренко.
Празник Трійці, після Різдва та Великодня, - одне з найшанованіших свят в Україні. Його ще називають П'ятдесятницею, адже Трійця відзначається на 50-й день після Пасхи. Назва «Зелені свята» дуже стародавня, в їх основі лежить куль дерева, культ квітів. З святами пов'язані барвисті та поетичні народні обряди і звичаї.
Останню суботу перед Трійцею називають «зеленою» або «клечальною». Цього ранку дівчата, діти та молодиці йшли в гаї, на луки збирати зілля: чебрець, полин, любисток, васильки, материнку, м'яту, а ввечері квітчали хати гіллям клена, липи, ясена. На зелені свята мали бути замайовані хата, кожний куточок подвір'я, стайні, обори, пасіка, ворота. Долівку в хаті встеляли чебрецем, полином, лепехою, букети з чебрецю, м'яти, волошок ставили на підвіконні, за ікони клали також квіти, навіть попід стріху на дворі застромлювали лепеху, папороть, клечання. Селяни вірили, що в клечанні ховаються душі померлих родичів, що були вони святими, тому вбирали оселю і подвір'я і цим самим освячували своє обійстя, очищали його від усіх злих сил. Троїцьку клечальну зелень зберігали й згодом використовували для приготування лікувального купелю.
