Якщо ви хочете аби ваше весілля пройшло за всіма традиціями, то вам ніяк не обійтись без гільця. За звичаєм гільце робиться з вишневої гілки, або з соснового деревця. Гільце встромляють в хліб й прикрашають калиною, барвінком, рутою, барвистими стрічками та невеликими свічками. Цей звичай більш поширений на Донбасі, Слобожанщині та Центральній Україні, популярне гільце і на Галичині та Лемківщині, хоча там воно робиться зі звичайної гілочки сосни. За традицією гільце роблять у вечір суботи, плетіння супроводжується співами, танцями й вечерею. На протязі всього свята гільце мусить простояти на кінці стола, і аж в кінці свята дружки розламують його. Зустрічається також і назва – дивень, на відміну від гільця, дивень обгортався тістом і випікався. Гільце є символом дівочої краси, молодості й незайманості, символізує прощання з порою дівування та дівочою свободою. Родом цей звичай з Німеччини, от тільки що у них прикрашають ялинку, яка символізує розквіт весняного дерева. Розпочиналося виття гільця з молитви, дружки співаючи просили у Бога, святих, батька та матері молодої, й у всіх присутніх благословення на те аби розпочати плести гільце. Дівчата співали:
