Весільний понеділок
Весілля продовжувалось. Якщо в суботу і неділю була розвага в основному для молоді, то в цей день веселилися старші родичі, сусіди, друзі, добрі знайомі. Понеділок також багатий весільними обрядами.
Ранком старший буярин брав миску з водою і рушник та йшов умивати молодих, вітав їх з новим життям. А старша сваха при ходила дивитися на сорочку молодої, чи є на ній «калина» або «те, що треба». Як є «калина», то молоду підперізували червоним поясом і вели з молодим до хати. Молода віталася з усіма і починала порядкувати в хаті: замітала, застеляла по-своєму ліжка, складала подушки. Тоді сідали за стіл сні дати. Співали:
Слава Богу, сина оженила,
Слава Богу, невістки діждалась.
Я не буду в печі палити,
І не буду їсти варити.
Я не буду хатоньки мести,
Тільки буду порядочок вести.
Як палила, так будеш палити,
Як варила, так будеш варити.
Тільки тої слави,
Що невістки дочекалась.